РУСЛАНА КІРЄЄВА ЯК ЕТНОГРАФ, ТЕОРЕТИК І ПРАКТИК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ

 

Краєзнавство та етнографія Покуття, поза сумнівом, − вдячна царина для дослідження, підтвердженням чому є праці О.Кольбера, А.Онищука, А.Королька, М.Паньківа, П.Сіреджука,  Р.Кірєєвої, Я.Ткачук, І.Руснака та багатьох інших поважних дослідників.

Історія населених пунктів, місцевий ономастикон, одягові традиції та специфіка традиційної кухні, діаспоріана в іменах – усі ці теми направду є глибокими і перспективними для дослідження. Руслана Кірєєва упродовж свого фахового шляху присвятила чимало як теоретичних досліджень, так і меморіальних проектів, котрі мали на меті презентувати читачеві найцікавіше з матеріальної і духовної культури Покуття.

Дослідниця традицій, краєзнавиця, журналістка та громадсько-культурна діячка Руслана Кірєєва очолювала Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини з 1979 по 2019 роки. За цей період вона стала фундатором таких напрямків роботи в установі, як етнографічний, краєзнавчий, літературно-мистецький та дослідницько-видавничий.

Як журналістка-публіцистка виступала з авторськими дослідницькими рубриками у газетах «Снятинська вежа», «Голос Покуття» та «Захід», входила до редакційної колегії журналів «Снятин» та «Ямгорів».

Не менш важливою є письменницько-упорядницька діяльність дослідниці. Руслана Кірєєва є співавторкою книжки «Український світ у країні кленового листу» (2008), авторкою дослідження «Покутське весілля» (2000), співавторкою книжок «Ратуша – окраса міста Снятина» (2009), «Творці високої духовності: Вони влилися в родину Марка Черемшини» (2004), «Снятинщина» (2014), «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах» (2014).

За її коротке біографічно, але плідне у творчому плані життя світ побачило близько 200 її дослідницьких праць, понад 100 ще перебувають в рукописному вигляді та очікують публікації.

Як кураторка історико-краєзнавчої роботи Руслана Кірєєва виступала консультантом проектів «Снятин – Археологія пам΄яті» (реалізував Центр міської історії Центрально-Східної Європи Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка»); консультувала дослідницьку експедицію з вивчення побутових танців Покуття Вінсента Різа тощо.

 

Окремого дослідження і публікації потребують етнографічні ескізи та замальовки 1982 року, у яких Руслана Кірєєва (тоді ще – Руслана Лутченко) зобразила локальні варіанти методів зав΄язування намітки та хустки, а також замалювала місцеві варіанти покутських весільних вінків.

 

Окремо хочеться зазначити, що Руслана Кірєєва створила негласну дослідницьку школу, і її учні стали продовжувачами справи вчительки. Серед них -  авторка даного дослідження, а також майстриня ткацтва Оксана Матійчук-Когут, головна редакторка газети «Снятинська вежа» та журналу «Снятин», очільниця художньо-меморіального музею Василя Касіяна Ольга Слободян, майстриня писанкарства та літераторка Наталія Радиш, журналістка та літераторка Тетяна Вовк, архітектор і  краєзнавець Максим Швець та ін.

 

У 2019 році Руслани Кірєєвої раптово не стало, і зараз Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини очолює її син – Петро Кірєєв. Започатковані Русланою Кірєєвою напрями - етнографічний, краєзнавчий, літературно-мистецький та видавничий – намагаються продовжують послідовники Руслани Кірєєвої.

За матеріалами її досліджень у кімнаті змінної експозиції Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини відкрито краєзнавчо-етнографічну кімнату, окрема експозиція присвячена проекту «Снятин – Археологія пам΄яті», а також весільним традиціям Снятинщини та діаспоріані в іменах.

 

Отже, підсумовуючи сказане, зазначимо: діяльність Руслани Кірєєвої як теоретика і практика музейної справи, а також її дослідницька іпостась залишили вагомий слід в історії Снятинщини та Покуття загалом.

 Іванна СТЕФ’ЮК,

 кандидатка філологічних наук,

письменниця,

 старша наукова співробітниця

 Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини

ДЖЕРЕЛА: 

1.Кірєєва Руслана Петрівна. – Електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80%D1%94%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

 

2.      Якель Р. Руслана Кірєєва, літератор: Талант і трагедія Марка Черемшини [Електронний ресурс] / Роман Якель // Інтерв`ю з України. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://rozmova.wordpress.com/2017/06/19/ruslana-kireeva/.

3.        Кірєєва Р. Марко Черемшина на теренах Снятинщини / Руслана Кірєєва. // Снятин. – 2014. – №9. – С. 40–45.

4.     Чернівчанам презентували книгу “Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах” [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ЧНУ. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://chernivtsy.eu/portal/4/chernivchanam-prezentuvali-knigu-marko-cheremshina-u-spogadah-dokumentah-i-materialah-55727.html.