Публікації

СВІТОГЛЯДНЕ «OMNIA MEA MECUM PORTO» ПОЕЗІЇ БОГДАНА ГАСЮКА

Зображення
  За-чин.. Зачинається життя як чин ліричного героя, який відчитує діалектичне сусідство вінчальних і поминальних порогів, який з воріт споглядає неканонічне (чи потойбічне?) чорне весілля, який чує «многая літа» і «вічная пам’ять» у своїм часі так згуста і почергово, що він розуміє: то просто чорне змінюється в біле, кінець переходить у зачин. І герой іде і потихо вимовляє навперед себе:   « пантруйся ж, хлопче,- свою дріботність бережи, серед всього безмежжя і просторів, бо ти – дрібонький бог, що понад прірвою біжит, несучи й свою пречисту провість..»   Сміливо? Так. Чесно? Так. Бо людина створена за подобою Божою, і оте бажання розпізнати різницю між смаками Добра і Зла свого часу   вигнало її зі священного Раю – блаженного виміру незнання ні про чесноти, ні про хиби цього світу. Власне, герой поезій Богдана Гасюка так разюче і болісно (практично шкірою) відчуває межі чорного і білого, їхні переходи, що закрадається думка: він це бачить уперше, він ще не зроговів. В

МАГІЯ ЛЮБОВІ І ПАМ’ЯТІ

Зображення
  (відгук на книжку Іванни Стеф’юк «Про вас»)   «…А ще уже сумнівається. Сумнівається, що правда те, що казали у хедері, ніби людина – то наймудріше створіння Боже, розумніше від звіра. Звір не вбиває собі подібних ні з азарту, ні з помсти, ні з заздрості. Лише з голоду чи страху. А людина… виглядає на те, що людина – це той вічно голодний звір, який ніколи не насититься… Бейла багато мовчить тепер. Бо у неї серце – то тугий кутський горіх…» Іванна Стеф’юк. Про вас (образки) / Іванна Стеф’юк. – Брустури: Дискурс, 2022. – 160 с. Коли читаю образки пані Іванни, чомусь у спогадах, на асоціативному рівні, виринають слова моєї мами, які колись запам’яталися мені, малій, на все життя: «Людина – це найжорстокіший звір. Запам’ятай це, доню…» І від 2014 року я повірила в ці слова…   Настільки лаконічного, але концентрованого письма прозаїків-сучасників мені ще не доводилося читати. Пані Іванна в одній сторінці друкованого тексту може передати цілу людську долю, історію і розвиток др

ІВАН СЕМАНЮК ЯК ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ

Зображення
За формулюванням Василя Стефаника, з душі Івана Семанюка (Марка Черемшини) «виходило два коридори» – його громадська та літературно-лірична іпостасі, які не перетиналися.     Проте у руслі трактування означеної нами теми – «Українська національна ідея у творчості Марка Черемшини» – простежується виразний взаємозв`язок із громадсько-політичним осердям світогляду Івана Семанюка, доктора права, адвоката та громадського діяча. Адже значною мірою його власні бачення націєтворення лягли в основу змалювання образу державного лідера. Вплив війни на суспільну свідомість розкривається у кількох площинах, одна з них – переоцінка раніше усталених принципів. Саме під смертоносною загрозою війни гостріше постає питання патріотизму і цінування рідної країни. У другому періоді творчості Марка Черемшини (воєнні роки та раннє післявоєння) чи не вперше зображене національне питання, хоч і не прописане на рівні всього сюжету конкретних творів. Війна консолідує патріотичні почуття людини і об’єднує грома