«СМАЧНЕ ПОКУТСЬКЕ РІЗДВО»: ДЕЩО ПРО СТАРОВИННІ КУЛІНАРНІ ТРАДИЦІЇ СНЯТИНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Неможливо
уявити покутське Різдво, звичайно, без куті,
узвару, святошних калачів. На святковий стіл ставимо на один прибор більше
– адже, як каже народна традиція, прийдуть на гостину душі предків, то треба
накрити стіл так, аби вони не чулися зайвими…
Одна з найцікавіших, на мій погляд, різдвяних страв Покуття та Гуцульщини, є креплики – вареники з цибулею та оселедцем, котрі подаються до грибної зупи і ліпляться «вушками докупи», тобто як пельмені. Мають вони і солодкий відповідник (особливо на Львівщині) – креплики з медом та маком. До ліплення крепликів, як правило, залучають малечу – і це найгоноровіший родинний обов’язок.
У
селах Джурів, Іллінці, наприклад, цікаво тушкують
рибу з підпеньками та морквою у казані – вона томиться у печі, в казан
складаються всі інгредієнти шарами і поки страва зготується – вона встигає
наснажитися власними ароматами. Тут же популярна страва «шухи» або «зáкуска». Це квашений червоний або білий буряк,
заправлений сушеними грибами і смаженою цибулькою. Десь шухи і закуска – це різні
страви, а десь – це синоніми.
На
Святвечір покутяни традиційно готують фасулю-колочінку
(пюре квасолеве), заправляють її смаженою цибулею та часником. Особливо
смакує з квашеними огірками.
Роблять
на Снятинщині і «пироги двоякі» - з
маком і яблуком, а запражують «ситóю» - медом, розбавленим водою.
У
записах Руслани Кірєєвої, зроблених у селі Залуччя, я натрапила на цікаву
страву, аналогам якої поки не знаю: гречка
з оселедцем. Її готують у печі, запікається страва у гусятниці або
невисокому казанку.
Важко уявити Різдво без пампýшків – пончиків, смажених на олії і присипаних пудрою, «горішків».
А ще старші
снятинці добре пригадують один цікавий вид випічки, який перейняли понад сто
років тому у німецьких колоністів – цвібак. Ця святкова випічка готувалася у
спеціальній подовгуватій формі і багато для кого саме цей смак є різдвяним і
таким, що здатен повернути в дитинство.
Цвібак
Дуже цікаво готувалася до Різдва
господиня дому Семанюків у Снятині Наталія Семанюк.
До слова сказати, як видно зі щоденника її чоловіка Марка Черемшини за 1915
рік, ще задовго «до совітів» Різдво у їхній родині відзначали саме 7 січня. Наталія
на свята обов’язково напікала багато французького печива, модного на початку
століття, робила «мармурову запіканку» (на вермішелевій основі) і вміла
прекрасно готувати голубці. Вона дуже вміло поєднувала снятинські міщанські та
гуцульські автентичні кулінарні традиції.
Деякі
з рецептів (особливо кондитерські) Наталія переймала від своєї молодшої сестри,
художниці Марії Карп’юк, і ці рецепти по сьогодні зберігаються у наших фондах. Отож, яке воно – «солодке Різдво» - за записами сестер
Карп’юк?
"У спогадах снятинчани згадують про гостинність
Наталії Семанюк, дружини Марка Черемшини, яка завжди пригощала гостей
французькими тістечками, завиванцями, домашніми напитками і запіканками",
- пише Руслана Кірєєва у рукописнім матеріалі про кулінарні традиції Снятина і
Микулинців. Далі ми подаємо кілька рецептів, записаних Русланою
Кірєєвою (саме ті, які готувала Наталя Семанюк при доброму настрої).
****
ТІСТЕЧКА
ФРАНЦУЗЬКІ
Для
тістечок готували поокремо тісто, замішане на сметані, і тісто, замішане на
яйцях. Для першого тіста брали 1 стакан сметани і додавали муку для густини (як
на вареники). Така ж консистенція і другого тіста, підготовленого з 1 яйця.
Тозтачані обидві заготовки поставити одну на другу і разом ще розтачувати в
одну сторону до товщини 3-4 мм. Виробляти формочками. Випікати в духовці при
180 градусах, гарячі посипати цукровою пудрою.
***
2
ВАРІАНТ
1
яйце, 1 стакан сметани розмішати разом і додавати муку та місити тісто до
густини, як на вареники. Тачати тільки в одну сторону. З розтачаного тіста
виробляти формочками фігурки та випікати, гарячі посипати пудрою.
***ГОРІХОВИЙ
ТОРТ
6
яєць, 6 ложок цукру, це добре збити, додати 6 ложок муки, 2 стакани мелених
горіхів. Добре перемішати і додати половичку чайної ложечки соди і стільки ж
оцту. Знову перемішати. Випікати на бляшці, змащеній жиром і застеленій
пергаментним папером. Випікати про температурі 180-200.
Крем
для перекладання: терта цедра одного лимона, цукор пудра, це перетерте і добре
охолоджене.
***ЗАПІКАНКА
ВЕРМІШЕЛЕВА
Давніше
робили до цієї страви домашнє тісто з муки, 2-3 яєць, дрібки солі. Його місили,
потім тачали, різали і підсушували. Зараз можна взяти вермішель. Після
відварювання у підсоленій воді змащували маслом, додавали 8 збитих яєць, кілька
яблук, порізаних на дольки, або вишень. З розрахунку на півкілограма тіста -
300 грам начинки. Обережно перемішати. додати при цьому 1 стакан цукру, при
бажанні цинамон (кориця) або ваніль. Запікати 15-20 хв.
Ці
рецепти, як і спогади про кулінарні уподобання Наталі Семанюк, Руслана Кірєєва
записала від рідної сестри Наталі - Марії Карп`юк (Сорохтей), яка також була
доброю господинею і вела кулінарні записи найкращих снятинських рецептів.
… Традиції Різдва – це значно більше, аніж просто смачна
вечеря всією родиною. Це те, що поєднує часи і покоління і пробуджує найзворушливіші
спомини…
Іванна
СТЕФ’ЮК – старша наукова
співробітниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини,
кандидатка філології, письменниця, спеціально для «Голосу Покуття»
Коментарі
Дописати коментар