«КОСМОС МАРКА ЧЕРЕМШИНИ» - ЛІРО-ПОЕТИКА ВАСИЛЯ КЛІЧАКА ЯК ШЛЯХ ДО ХУДОЖНЬОЇ БІОГРАФІЇ
Що стосується художньої біографії Марка Черемшини – її в
цілісному вияві немає і досі. Проте образ Марка Черемшини у літературі
присутній, більше того – він виразно зримий.
Зокрема, поезії Івана Драча, Дмитра Павличка, Богдана
Мельничука, Мирослава Попадюка, Івана Оробця та багатьох інших. Уже згадуваний
вище письменник, доктор філології Богдан Мельничук присвятив цій темі – постаті
Марка Черемшини у художній літературі – окреме дослідження «Художнє слово про
Марка Черемшину». Зокрема, літературознавець зазначає, що слід розрізняти
твори-присвяти Марку Черемшині від тих, що ставлять у центр зображення його
постать.
Цілий цикл оповідань про Марка Черемшину опублікував
В.Бандурак («Мужицька правда колюча, а панська на всі боки гнуча», «За моє жито
ще мене й бито» та ін.).
Особливе місце у ліро-поетичному осмисленні образу марка
Черемшини належить візії письменника, редактора та видавця Василя Клічака.
Поема-цикл «Космос Марка Черемшини», поділена на тематичні силові центри – «Коріння
роду», «Монолог Івана Семанюка», «Голос», «Космос Марка Черемшини», «Тюрма», «Сину,
не їдь», «Керманич», «Після бою», «Три постріли» та «Серце».
Поема опублікована у номері 8 (922) журналу
"ДЗВІН" за 2021 рік.
Написана поема
упродовж 2020-2021 років і вона промовляє до свого читача гранично душевно, і
разом з тим – достовірно. Зокрема, письменник глибоко осмислив такі маловідомі
музейні документи, як «Спогади Івана Федорака про Марка Черемшину», «Дещо про
близьку рідню Марка Черемшини» Дмитра Осічного тощо. Марко Черемшина у цій
поемі постає передусім як людина, що проживає найважчі колізії свого життя (до
прикладу, призваний до війська того ж року, що одружився); постає він тут
безкомпромісним і почасти епатажним правником (відома справа Гриця Запаринюка),
люблячим сином, який відчуває спадкові болі і навіть родову провину.
«Днини
погідної, Божої днини
Входимо
в космос Марка Черемшини.
Був
він відомий, на жаль, поверхово.
В
росах карпатських купалося слово.
Певно,
тому зберігалося свіжим»…
Ця строфа з поеми Василя Клічака делікатно вказує на одне
дражливе питання: штамповість і поверховість сприйняття цього глибокого
філософа, художника і оповідача одночасно. Прокрустове ложе рамок радянського
літературознавства, яке хотіло бачити письменника «виразників болів і дум», тим
самим звузила рамки його прочитання. Адже один із лейтмотивів – всеперемагаюча любов
до життя, і ще інший – Гуцулія як герметичний архаїчний світ обрядів і знань –
ці ракурси бачення до певного часу оминалися увагою.
Образ Марка Черемшини давно перебуває у фокусі художніх
зацікавлень Василя Клічака – покутянина серцем, котрий відчуває високу
літературу і ділиться нею – і як видавець, і як просвітянин, і як письменник.
Тож поема «Космос Марка Черемшини» - це і є те щире
золото художнього слова про письменника з душею жайвора. Те щире золото, яке
терпляче вимивається крупинка до крупинки. Факт за фактом. Образ за образом.
Іванна
СТЕФ’ЮК – кандидатка філології,
письменниця, старша наукова співробітниця Снятинського
літературно-меморіального музею Марка Черемшини
Коментарі
Дописати коментар