Публікації

"ТИ ПРИДИВИСЯ, МАРІЙКО": РОЗДУМИ У РОМАНТИЧНІЙ ТОНАЛЬНОСТІ

-
Зображення
  Наприкінці минулого 2023 року на урочистій академії, присвяченій ювілеєві літературної студії імені Степана Будного у Чернівцях, потрапили мені до рук одні особливі спогади. Авторка цих споминів – учителька і декламаторка Марія Кобринська, котра вирізнялася артистичним читанням напам’ять класиків української літератури, як виконавиця поетичних та прозових творів неодноразово виступала на всеукраїнських та обласних заходах. Що це за спомини? Це спогади про письменника Степана Будного, письменника з винятковим мистецьким голосом, письменника-романтика, який найважчі моменти життя амортизував віршами, мріяв на свої крила узяти сонце, правдиво любив життя і несказанно швидко пішов з нього - у неповних 25. У спогадах Марія Кобринська пише, що вони зі Степаном були близькими друзями, одною душевною студентською компанією. Першим коханням Степана Будного стала подруга Марії – Мирослава Ховарівська, і хлопець дорожив своїми почуттями до Мирослави. Проте згодом він зізнається Марії: перша люб
Дописати коментар
Докладніше

«БАБА ФЕДИХА» І ЇЇ СВІТОШНІ СВІТИ

-
Зображення
  Є у мові гуцулів таке об’ємне слово – світóшний. У перекладі на літературну мову – це святковий, урочистий. Означає щось винятково красиве і добірне, небуденне, непроминуще.   У 2024 році у видавництві «Брустури» побачила світ книжка тележурналістки, моделі, збирачки і дослідниці гуцульського фольклору, лауреатки кількох літературно-мистецьких премій   Уляни Маляр «Баба Федиха», і цю книжку авторка означила сама так: «Силянка казок від нас». Від кого – «нас»? Вочевидь, від самої оповідачки – Уляни, та її незримої уже (бо в засвітах) баби Федихи, котра насіяла онуці в душі добірних квіток і тому та онука відчуває красу і визбирує її, як пацьорки для делікатної силянки. То мабуть і справді книжка «Баба Федиха» - це силянка.   У ній, цій силянці, нанизано рідкісних гуцульських паремій («іти до Адама і Єви по сливки»), відголосків зараз уже епатажних традицій (обряд «грушка»), уквітчаних образів і авторського гумору. Ну наприклад: «Така традиція – на Андрія кожен парубок – вар’ят
Дописати коментар
Докладніше

ІНКОГНІТО МИМОВОЛІ: ДЕЯКІ ВІХИ З ЖИТТЯ АНДРІЯ МУЗИЧКИ ТА ЙОГО ЧЕРЕМШИНОЗНАВЧІ СТУДІЇ

-
Зображення
  Хотів якнайшвидше одужати, аби досліджувати далі українську літературу. Його науковий талант розквітнув у Одесі, проте дисертацію вчений захистив у засланні. Один із фундаторів українського літературознавства, залюблений у професію романтик, ідейний державник, чотовий (а згодом сотник) УГА, січовий стрілець-напередовець, співорганізатор Листопадового чину на Тернопіллі, правдивий галицький інтелігент, поліглот і майстер риторики, професор філології   – все це про Андрія Музичку. Цей вчений є автором ґрунтовних монографій «Іван Франко» (1926), «Леся Українка» (1928), «Марко Черемшина (Іван Семанюк)» – 1928; «Панас Мирний» (1933); «Михайло Коцюбинський»   (1935).   Андрій Музичка   - автор першої монографії про Марка Черемшину , позиції якої повністю зберегли свою актуальність і зараз, через століття після її написання. Дослідник був залюблений у творчість Марка Черемшини ще з раннього дитинства, про що звіряється у листах до Наталії Семанюк. За свої політичні погляди репресовани
Дописати коментар
Докладніше

КЛАВІШІ ДОЛІ НАТАЛІЇ СЕМАНЮК ТА ДЕЩО З ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ У СНЯТИНІ

-
Зображення
Кажуть, музика у важкі моменти життя допомагає піднятися, а у хороші часи дає крила злетіти ще вище. Про роль музики в житті суспільства написано і сказано немало,   нам же би хотілося сказати декілька слів про відкриття музичної школи у Снятині, і про те, хто стояв біля витоків і чому.   Музична культура снятинців   плекалася віддавна, одним із перших потужних джерел її формування – співоче товариство «Боян», яке діяло у цьому місті з 1901 року. Саме тут зароджувалася хорова культура,   а також популяризувалася українська інструментальна музика.   Про відкриття музичної школи у місті Снятин знаний історик і дослідник краєзнавства Михайло Тимофійчук пише так: « У 1933 році було організовано в Снятині музичну школу ім. Ф.Шопена. Розташовувалася вона в приміщеннях школи Барона Ґірша, що біля будинку пошти (нині стоматологічна поліклініка). Вчителями школи були Ірина Тисяк-Костинюк(директорка школи), Володимир Вислоцький. І.Костинюк (дівоче прізвище - Тисяк) уродженка Балинець, з
Дописати коментар
Докладніше