Музей Марка Черемшини

  Хотів якнайшвидше одужати, аби досліджувати далі українську літературу. Його науковий талант розквітнув у Одесі, проте дисертацію вчений захистив у засланні. Один із фундаторів українського літературознавства, залюблений у професію романтик, ідейний державник, чотовий (а згодом сотник) УГА, січовий стрілець-напередовець, співорганізатор Листопадового чину на Тернопіллі, правдивий галицький інтелігент, поліглот і майстер риторики, професор філології   – все це про Андрія Музичку. Цей вчений є автором ґрунтовних монографій «Іван Франко» (1926), «Леся Українка» (1928), «Марко Черемшина (Іван Семанюк)» – 1928; «Панас Мирний» (1933); «Михайло Коцюбинський»   (1935).   Андрій Музичка   - автор першої монографії про Марка Черемшину , позиції якої повністю зберегли свою актуальність і зараз, через століття після її написання. Дослідник був залюблений у творчість Марка Черемшини ще з раннього дитинства, про що звіряється у листах до Наталії Семанюк. За свої політ...

Кажуть, музика у важкі моменти життя допомагає піднятися, а у хороші часи дає крила злетіти ще вище. Про роль музики в житті суспільства написано і сказано немало,   нам же би хотілося сказати декілька слів про відкриття музичної школи у Снятині, і про те, хто стояв біля витоків і чому.   Музична культура снятинців   плекалася віддавна, одним із перших потужних джерел її формування – співоче товариство «Боян», яке діяло у цьому місті з 1901 року. Саме тут зароджувалася хорова культура,   а також популяризувалася українська інструментальна музика.   Про відкриття музичної школи у місті Снятин знаний історик і дослідник краєзнавства Михайло Тимофійчук пише так: « У 1933 році було організовано в Снятині музичну школу ім. Ф.Шопена. Розташовувалася вона в приміщеннях школи Барона Ґірша, що біля будинку пошти (нині стоматологічна поліклініка). Вчителями школи були Ірина Тисяк-Костинюк(директорка школи), Володимир Вислоцький. І.Костинюк (дівоче прізвище - Тися...