«БАБА ФЕДИХА» І ЇЇ СВІТОШНІ СВІТИ
Є у мові гуцулів таке об’ємне слово – світóшний. У перекладі на літературну мову – це святковий, урочистий. Означає щось винятково красиве і добірне, небуденне, непроминуще. У 2024 році у видавництві «Брустури» побачила світ книжка тележурналістки, моделі, збирачки і дослідниці гуцульського фольклору, лауреатки кількох літературно-мистецьких премій Уляни Маляр «Баба Федиха», і цю книжку авторка означила сама так: «Силянка казок від нас». Від кого – «нас»? Вочевидь, від самої оповідачки – Уляни, та її незримої уже (бо в засвітах) баби Федихи, котра насіяла онуці в душі добірних квіток і тому та онука відчуває красу і визбирує її, як пацьорки для делікатної силянки. То мабуть і справді книжка «Баба Федиха» - це силянка. У ній, цій силянці, нанизано рідкісних гуцульських паремій («іти до Адама і Єви по сливки»), відголосків зараз уже епатажних традицій (обряд «грушка»), уквітчаних образів і авторського гумору. Ну наприклад: «Така традиція – на Андрія кожен парубок – вар’ят